( Роз´яснення щодо застосування ” Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг”)
Всі співвласники будинку ( незалежно від того чи постачається до їх приміщень теплова енергія, чи є приміщення житловим або нежитловим) сплачують обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкової системи опалення будинку, а залишок теплової енергії, спожитої будинком, розподіляється між приміщеннями ( житловими/нежитловими) до яких безпосередньо постачається теплова енергія.
Це пов,язано з тим, що відповідно до Закону України від 14.05.2015р. № 417 ” Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” власники квартир є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання, і зобов,язані брати участь в утриманні будинку відповідно до своєї частки власності у будинку. При цьому, внутрішньобудинкові системи теплопостачання належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку і є його невід,ємною частиною.
Чинними нормативно-правовими актами не передбачено звільнення споживачів від обов,язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення ( теплопостачання) складається не лише з приладів опалення. Теплообмін через огороджувальні конструкції будівлі визначено Державними будівельними нормами.
Варто зазначити, що Методика № 315 надає споживачам – власникам ( співвласникам) будівлі можливість прийняти рішення про зміну порядку розподілу обсягів спожитої у будинку теплової енергії. А саме, співвласники мають право прийняти рішення про проведення енергоаудиту та застосувати в подальшому його результати. За рішенням співвласників будинку при розподілі обсягу спожитої теплової енергії можливе застосування поправкових коефіцієнтів, які розраховуються на основі проектних значень тепловтрат приміщень для кожного будинку.